Чудовий богослов, місіонер, проповідник отець Андрій (Конанос) народився 1970 р. у Мюнхені (Німеччина), з 1977 р. живе в Афінах. Закінчив богословський факультет Афінського університету. У 1999 р. висвячений на диякона, а 2000-го — на ієрея, пізніше був зведений у сан архімандрита.
Упродовж багатьох років отець Андрій, уже досвідчений пастир, вів на загальногрецькій православній радіостанції авторську програму «Невидимі переходи». Програма ця дуже сподобалася слухачам, збирала величезну аудиторію. Тексти радіорозмов про православ'я склали кілька книг, виданих у різних країнах. Одна з них, «Коли Христос стане для тебе всім», нещодавно вийшла у видавництві московського Стрітенського монастиря. Нині виходить і друга, із характерною для світовідчуття архімандрита Андрія назвою — «Не бійся радіти!».
«Віра – велика справа. Вона жива довіра Христу, Його силі, Його премудрому Промислу і плану про нас, Його любові до нас, до тебе»; «Шукай Бога, і коли знайдеш Його, коли зрозумієш, що Він перший знайшов тебе і полюбив тебе, — Він уже в серці твоєму, Він шукає тебе і хоче, щоб ти відкрився Йому, щоб Він увійшов у твою душу»; «Душа завжди молода, коли вона з Христом»; «Бог дає нам дар любові до людини, щоб наша душа зіграла від радості», – каже архімандрит Андрій.
«Вірую, що Христос існує. Вірую, що Христос усюди, вірю, що Христос поруч зі мною керує моїм життям. Вірую, що зараз, коли я говорю, Господь рухає моїми устами, і я говорю. Вірую, що зараз моє серце стукає, бо Господь наказує, і воно стукає. Вірую в Христа, що якщо Він бажає, щоб я пожив ще кілька років, то я житиму, а якщо хоче, щоб я незабаром відійшов — за кілька днів, сьогодні, за кілька годин чи хвилин, — вірю, що буде те, чого хоче Він.
Чому ж тоді ми засмучуємося так сильно? Чого ти досягнеш, якщо засмутишся? Що ти зміниш у своєму житті, якщо тебе охопить паніка, якщо почнеш робити хаотичні рухи, кидатися туди-сюди і тебе охопить занепокоєння? Так, дій, не сиди склавши руки — я не маю на увазі, що ти не повинен нічого робити. Але що тобі треба робити? Заспокоїтись. Це ти зроби. Це велика справа.
Велика справа – заспокоїтися. Довіритись. Візьми свою проблему і поклади її до ніг Христа. Візьми свою образу і скажи: “Господи, у мене ось ця проблема, я хочу поділитись нею з Тобою. Хочу сказати Тобі про неї, покласти її до твоїх ніг, обговорити її з тобою. Хочу, Господи, зробити Тебе учасником того, що мене займає, і зробити те, що говориться на святій літургії: що ми самі себе, та інших, і все життя наше Тобі зраджуємо”».
«Ти бачив, як спить маленька дитина в обіймах матері? Ти бачив, як спить твоя дитина? А якщо в тебе його немає, ти бачив, як сплять немовлята? Немовля довіряється, він віддає себе, розслаблює руки, губи, обличчя. У нього немає хвилювання, немає напруження, він цілком зрадив себе, затих, заспокоївся. Такою є і картина передання нашої душі Богу. Так і я маю жити».
До книги архімандрита Андрія (Конаноса) «Не бійся радіти!» увійшли бесіди автора про Православ'я — таємницю молитви та секрети смирення, покаяння та радості кожного дня з його наближенням до Бога